Більше, ніж «місто галушок»: як Полтава стала серцем української ідентичності та стратегічним тилом у війні
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
У межах спеціального проєкту «Більше, ніж міста. Код стійкості» Український кризовий медіа-центр презентував масштабне дослідження Полтави. Це місто, у якому переплітаються український модерн, літературна спадщина та ключові події, що впливали не лише на Україну, а й усю Європу. На сьогодні Полтава постає не просто як культурна столиця, а як простір живої сили та внутрішньої енергії, що нагадує про тяглість боротьби за власну державу.
Полтава — це місто знакових символів, у якому архітектура є мовою спротиву. Центральне місце в цьому посідає будинок Полтавського губернського земства — нині Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. Це одна з найвизначніших пам’яток українського архітектурного модерну, у кожному елементі якої – глибина нашої прикладної культури.
Екскурсовод та краєзнавець Анна Шендрик акцентує на тому, що архітектура Полтави — це не лише про красу, а й про збереження ідентичності крізь віки:
«Полтава — це місто знакових символів української ідентичності. У архітектурі будинку Земства відображена вся глибина нашої прикладної культури. Це був справжній маніфест у камені. Кожен елемент — від кераміки до орнаментів — несе код нашої ідентичності, який не змогли стерти ні війни, ні спроби асиміляції. Нині ці вулиці, музеї та символи нагадують нам про тяглість української традиції й боротьби за власну державу. Саме в цьому поєднанні культури та історії проявляється справжній код стійкості Полтави».
Окрім модерну Кричевського, місто вражає різноманіттям: від класичних історичних споруд до унікального будинку Наума Бахмутського в мавританському стилі, що створює неповторне архітектурне обличчя Полтави.
Полтава зберігає пам’ять про події, що формували українську державницьку думку. Саме тут Іван Котляревський став засновником нової української літератури, а на початку ХХ століття місцева інтелектуальна еліта вперше об’єдналася навколо ідеї незалежності.
Регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар наголошує на необхідності остаточного виходу з тіні імперських міфів:
«Код стійкості Полтави закладений у постатях Симона Петлюри, Івана Котляревського та Миколи Міхновського, який саме тут вперше проголосив програму «Самостійна Україна». Ми нарешті виходимо з тіні Полтавської битви, наслідки якої на століття визначили долю України, але яку нам нав’язали як символ «російської зброї». Наше завдання на сьогодні — утвердити Полтаву як місто українського модерну та державницької ідеї. Це той історичний фундамент, який дає нам сили боротися нині проти того ж самого ворога».
Сьогоднішня Полтава — це не лише про історію, а про внутрішню стійкість у часи великої війни. Місто перетворилося на стратегічний логістичний вузол, ставши надійним плечем для прифронтових регіонів.
Голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький наголошує, що область взяла на себе роль головного гуманітарного щита:
«Ми стали надійним другим фронтом. Полтава — це на сьогодні великий гуманітарний хаб, це стратегічне логістичне плече для сусідніх областей: Сумщини, Харківщини та Донеччини. Наша стійкість — це, найперше, люди, які змогли миттєво перебудувати життя цілого регіону на рейки підтримки армії та надання прихистку для сотень тисяч переселенців, які втратили дім. Полтавщина забезпечує ту стабільність у тилу, яка дозволяє нашим воїнам тримати стрій на передовій».
Справжній код стійкості Полтави проявляється саме в поєднанні культури, історії та готовності до викликів сучасності. Місто успішно проходить шлях деколонізації, повертаючи імена Петлюри та Міхновського до громадського дискурсу, і водночас стає пілотним регіоном для новітніх проєктів реабілітації та підтримки ветеранів. Це серце української традиції, яке продовжує битися в ритмі боротьби за незалежну державу.
Більше інформації можна почерпнути з відео.
Довідково: Відео створене у межах проєкту «Підтримка зміцнення стратегічної комунікації як невід’ємної складової розбудови стійкості в Україні» у партнерстві з PractNet (Естонія) за підтримки Європейського Союзу. Оригінал статті доступний на сайті Українського кризового медіа-центру.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
